Праця — Сторінка 4

Ох і не стелися,
хрещатий барвінку,
та й по крутій горі.
Гей, не втішайтесь,
зли воріженьки,
та пригодоньці моїй!

Бо …

Ой загули чорні галенята
да у темному лузі;
болить, болить моя голівонька
ще й серденько в тузі.

Розчешу я чорні …

Гей, гей, гей! Та хто горя не знає,
та нехай мене спитає, та гей!
Гей, гей, гей! Та виріс я …

Ой за річкою та й за Синюхою
та виросли ожини;
«Гей, давай, давай, батьку, переміни,
бо далебі, загинемі!» —

«Гей, …

Вже закінчили жати жито.
Голодні обрії. Глибінь.
А тут — тонкий порожній зшиток
І вічний заповіт: люби!

І трудний хліб …

Ми споконвіку так господарюєм, брате:
То сіємо, то жнем, то орем переліг;
Весною журавлів стрічаємо з доріг
Далеких, восени їх …

Навкруг мого садка – пні медоносних бджіл,
Що гомонять-бринять і грають, як музики,
їх знаджує здаля цвіт конюшини й вики,…

За полем поблискує смужка пшениці
Дозріла – на соннім лісів рубежі;
Колосся схиляється аж до межі
В сумному шептанні: «А …

Два свята на світі – від ниви до ниви.
Христос воскресе! Наступає весна!
Щасливий, глянь вільно, збудись, нещасливий,
Вставай до …

Вже літо відходить. Палає
Подекуди листя червоне;
Сівач – у коробці насіння —
Виходить на зорані гони.
І повною жменею …

Худий, пригорблений,
Від праці чорний,
Взуття із лик,
Холодом томлений,
Голодом морений.
Оце – мужик.

1905–1907…

Чи йтимуть хвороби й пожежі під стріхи,
Чи смуток який увірветься до хати, —
Не йди до палацу шукати потіхи,…

Бідаче, працюй без упину,
Чи прієш від поту, чи мерзнеш!
Охоче згинай свою спину,
Бо прийде година – і щезнеш!…

Від рана до рана
Будемо співати:
Добре мати пана,
Та краще не мати.
Пан за твою працю
Заплатить, небоже;
Знай …

Я мужик-білорус,
Пан сохи та коси.
Темний сам, білий вус,
Хата з глини й лози.
Моя мати – біда,
Наче …

Як піду я, піду я по нивах,
По мозольнім ратайськім сліду,
По лугах, по дібровах шумливих,
Та по селах убогих …

Ви до себе, панове, мене закликаєте, —
Оспівати народу забитого справу;
Рай небесний для мене самі відчиняєте:
«Тож заходь – …

Куди ти рвешся від боління,
Дитя недолі й темноти?
Терпи, нещасне сотворіння, —
Бо лиш терпіти вмієш ти!

Тобі казали …