<h3>Для чого ти прийшов?</h3>
<p>Для чого ти прийшов? Ніхто не полюбить тебе, хоч ти вродливий, сину мій. Хоч ти всміхаєшся, як усі діти, як найменший із моїх братиків, але тільки я цілуватиму тебе, сину мій. І хоч ти пручаєшся, тягнучись …</p>
<p>Двадцять вже літ, мов розпечене лезо,<br />в плоті моїй —<br />вірш нескінченний, що б’ється у груди,<br />наче прибій.</p>
<p>Велич його невмолимо стискає<br />душу мені.<br />Як же співати вустами, що взнали<br />присмак брехні?</p>
<p>В мові людській підбирати даремно<br />вбогі слова,<br />віршу …</p>
<p>Мов холодок, та істина одвічна<br />зійшла на мене в спалахах зірниць:<br />мізерна ненависть — любов велична<br />в житті, пропахлім золотом пшениць.</p>
<p>Заміним віршем лагідним, привітним<br />отой від крові й жовчі сум’ятний.<br />Фіалки глянули блакитно, й вітер<br />несе в долину запах …</p>
<p>В цю годину гірку, мов ковток з океану,<br />ти підтримай мене.<br />Весь мій шлях переповнивсь, о боже, пітьмою,<br />і волання страшне!</p>
<p>І любов огняною бджолою летіла,<br />і палала в воді.<br />Обпекла мої губи, і строфи згірчила,<br />і розвіяла дні.</p>
<p>Сам …</p>