Принада

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

I. Біла лагода яблунь в цвіту. П’ю життя моє спрагненно-радо. Прийдеш, прийдеш? І легіт: прийду — Медоносним зітханням — ой Ладо! День дзвенить — золота голубінь, День співає — блакитна безодня… Тільки — яблуні та голуби, Тільки барви буяють сьогодні! Це нічого, що небо чуже і чужа Далечінь віє в очі. Дивись! Вже перейдена нами […]

Брала дівка воду, брала, брала, вибирала — до дна й не добрала. Жила в батька одиниця — до добра не зазнала. Я ж думала, молодая, в свекра погуляю, а у свекра гірше пекла — до добра не зазнаю. Ой піду я, молодая, у сад, у садочок, та вирву я з рожі квітку, та й пущу […]

Та вже третій вечір, як дівчину бачив —ходжу коло хати, її не видати.«Вийди, вийди, дівчино, порадь моє серце, рибчино» —«Не вийду, козаче, не вийду, соболю,не буду стоять сей вечір з тобою. Ой рада б я стояти — не пускає мати із хати».Коло вікна стою, дрібні сльози роню,дрібні сльози роню — слова не промовлю.«Промов, серце, словечко, […]

І. ВІДЧАЙІмла густіє вічна — не зможу я впізнатимісцину, де жбурнуло мене в солоні хвилі.Цю негостинну землю обходять весни милі:мене тут ніч укрила дбайливо, наче мати.Скажений вітер трощить мій крик, як скло, на дрізки,ридає та голосить у нерозважній тузі.А на рівнині білій, десь там, на виднокрузі,вмирають сонць вечірніх сумні й величні низки. Якщо навколо тебе […]

Ой полети, галко, ой полети, чорна, дай на Січ риби їсти; ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від кошового вісті! Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній дай на Січ не літати; ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній вістей не слихати! Гей, ви, запорожці, гей, ви, молодії, да […]