Кашельнула ти, я чую,
І твій віддих наслухаю,
Бо на те ж то я й ночую,
Щоб чужого вкрасти раю.
Щоби кожний мент дрижати
Із любові, із страждання,
Щоби знати, відчувати,
Що в його ти посіданні
Що ж, перечить я не стану,
Вмієш добре катувати,
Та як я тебе достану,
Ах! – зумію наверстати.
Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».
Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]
Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.
Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]
Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]
Про дівчат. Вони тут не стільки юні, скільки терті — заграють і Казанову. Розквітають пізніше, десь так в іюні, чи то в червні (пробач, забуваю мову). Привселюдно поводяться вкрай вульгарно, вкрай бульварно виснуть на кожнім хлопі, одягаються, правда, достатньо гарно: так колись одягалися вже в Європі. Щодо вроди їхньої. Щодо сенсу спокушань. Зірок хоча й […]
Тече річка бережками,тече річка лугом —гей, гей, гей, гей!Тече річка лугом. «Чом до мене не заходиш,як ідеш ти з плугом? —гей, гей, гей, гей! —як ідеш ти з плугом?» «Як до тебе заходити,то ти скажеш сісти —гей, гей, гей, гей! —то ти скажеш сісти. Ой як же ми поберемось —що ж ми будем їсти? —гей, […]
Жаром палає, пашить наше тіло, Чаром сіяють твої ясні очи, Сили охляли, душа оп’яніла, Вкрили нас ніжні пеленочки ночі І не почує ніхто й не побаче Захват солодкий, ніжне раювання. Ти тільки й я, і бажання гаряче, Й темна нічка до видного рання.
А ще сонце не заходило — а зробилась темнота. А нещаслива та дівчина, котра любить козака. А козак їде в чисте поле — зостаюся я сама. Та зостаюся я сама — ні дівчина, ні вдова, ні дівчина, ні вдова — рекруточка молода.
«Ганнушко-душко, а встань раненько, а вмий личенько — хтять тебе люди взяти, ми хочем тебе дати» — «За кого, мамцю, за кого, любцю, за кого, матіночко, за кого, ластівочко?» — «За того пана, за добрих людей!» — «Не піду, матіночко, не піду, ластівочко! Бо за тим паном — та довго спати, не рано встати, та […]
Коментарів ще немає... Будьте першим!