Хай це буде місяць, тиждень…

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Жаром палає, пашить наше тіло, Чаром сіяють твої ясні очи, Сили охляли, душа оп’яніла, Вкрили нас ніжні пеленочки ночі І не почує ніхто й не побаче Захват солодкий, ніжне раювання. Ти тільки й я, і бажання гаряче, Й темна нічка до видного рання.

А в неділю пораненько у всі дзвони дзвонять, а економ з козаками на панщину гонять. А прийшли ми до постаті: «Та поможи, Боже, ти, свята Неділенько, — скарай його, Боже!» А нажали по півкопи, полуднать сіли, аж тут дивимось — із-за гори економ їде. А приїхав до постаті, став снопи лічити, на багатих нарікає, убогих […]

Вчительці Еммі ОртісСвітло всесвіт огортає,в тому світлі бачу сейбу,і Америки в тій кроніграють спалахи зелені!Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Сейба ця не виростала:сейбу, дерево правічне,не саджали індіанціі не зрошували ріки.Проти неба вихиляєдвадцять кобр вона потворних,і співа в поривах вітрукожна з них, немов Дебора.Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Не дотягнеться худоба,не сягне стріла вершини,її полум’я не палитьі жахається […]

Ой у городі копаночка, Там купалася ластівочка, На бережині сушилася, Дівка Ганнуся журилася. А ще рушничка не попряла, А вже старостам слово дала, А ще рушнички на верстаті, А вже старости давно в хаті.

Ой по горах, по долинах пташечки літають — не зазнала я розкоші, вже літа минають. Чи я спила, чи я з’їла, чи гарно сходила? Тільки мої всі розкоші, що гірко робила! Ой вирву я з рожі квітку та пущу на воду: «Пливи, пливи, з рожі квітко, аж до мого роду!» Плила, плила з рожі квітка, […]