Ой не рости, кропе

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Мій індіанине, мій хлопче,як ти в журбі, приляж на землю,так само припадай до неї,як будеш радістю обнятий. Почуєш дивовижні речіпід барабан землі своєї;почуєш вибухи багаття,що прагне до небес дістатись,почуєш пошум рік широких,громи високих водоспадів,почуєш мукання худоби,важких сокир гулкі удари,почуєш, як молотять збіжжя,почуєш, як лунають свята. На все, що індіанин бачить,йому відповідає бубон.Він то втікає, то […]

На плечі взявши хрест, серед могил я стану, Як од заснулих там пророків посланець, І гляну аж туди, де світу є кінець, — Найдальші овиди я думкою дістану. Я всюди клич пущу – з кургану до кургану — По всій безмежності широко й навпростець, Клич-заклинання, клич незгублених сердець, Вчарований у спів, у пісню нездоланну. Прокльонами […]

Ой не шуми, луже,дібровою дуже —не завдавай серцю жалю,що я в чужім краю! Ой я в чужім краю —як на пожарині,ніхто мене не пригорнепри лихій годині. Ой роблю я, роблю —робота нізащо,люди кажуть і говорять —«Сирота — ледащо!» Сирота — ледащо,не хоче робити —ой оддати, вража сина,у військо служити! Сирота втомився —на тин похилився —люди […]

Коли ще не шумів найвищий дуб у лісі І спав у дзеркалі небеснім теплий став, То я, неначе пугач в обгорілій стрісі, Майбутнє чуючи, сучасникам кричав: «Нащо ти викинув, сизохребетний степе, Мене на трудний камінь вулиць городських, Нехай би я сконав на обрії у тебе У тінях трав первісних та густих, І голова моя отам, […]

Зажурилась Україна, бо нічим прожити, витоптала орда кіньми маленькії діти. Котрі молодії — у полон забрато; як заняли, то й погнали до пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, гринджоли малювати, бери шаблю гостру, довгу та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, а я в закаулку. Дамо тому стиха лиха та вражому турку! Ой ти […]