Філософська — сторінка 2

Я пам’ятаю жест і порух
тих, що мені давали воду.
В пахкій долині Ріо-Бланко,
де Аконкагуа в шапці льоду,
під пліть важкого водоспаду
я підійшла по прохолоду;
він, буйногривий, круто падав
і розбивався там з нальоту.

Я обпеклась його кипінням,…

Де жили в Тауантінсуйо
індіанці древні,
гімни й танці ми принесли
в гори ці пустельні.

Тут вогні живі палали,
завивали кени
і співали юні жриці
й мудреці священні.

І, засліплений сонцями,
опустивсь ти, певно,
щоб побачить індіанців
і стовпи вогненні.…

Вчительці Еммі Ортіс
Світло всесвіт огортає,
в тому світлі бачу сейбу,
і Америки в тій кроні
грають спалахи зелені!
Гей, сейбо, гей-но, гей-но!

Сейба ця не виростала:
сейбу, дерево правічне,
не саджали індіанці
і не зрошували ріки.
Проти неба вихиляє…

Острів Карібський та Сібоней,
пагін тендітний, підніжжя піщане, —
мов черепаха, лежить серед моря;
повний гаїв, де красуються пальми,
світлий в шерегах тростини,
темний од сейб величавих.

А королівські пальми дівують,
поміж землею зрісши та небом;
якось циклон їх потяг …

І. ВІДЧАЙ
Імла густіє вічна — не зможу я впізнати
місцину, де жбурнуло мене в солоні хвилі.
Цю негостинну землю обходять весни милі:
мене тут ніч укрила дбайливо, наче мати.
Скажений вітер трощить мій крик, як скло, на дрізки,
ридає …

І. ВУЛКАН ОСОРОНО
Ти жбурляєш, гримкий вулкане,
сам у себе той град камінний!
Патріарше племен великих!
Найстаріший пастух рівнини!
Ти — застиглий стрибун, що раптом
зупинився посеред бігу;
сяйвом сліпиш ти індіанців,
дикий олень, біліший снігу.

Славо наша, вулкане Півдня,…

Достигле сонце двох Америк,
о сонце інків, сонце майя,
тобі молились майя й кіче,
вславляли з краю і до краю,
в твоїм промінні аймара
бурштином жовтим палахтіли.
Червоним сходиш ти фазаном,
а вдень стаєш фазаном білим.

Від леопарда рід ведеш …