Євген Маланюк

1897 – 1968 · 61 твір у каталозі
Діва-Обида

Встала Обида в силах Дажьбожа
внука, вступила дівою на землю
Троянію, восплескала лебединими
крили на синім морі у Дону,
плещучи,

Убійникам

 

Kein Lotos und kein Lorbeerblatt
Sir Galahad

О бідний, жалісно-убогий
Гіперборейський примітив:
Тупі, кирпаті, злобні боги,
Одноманітний, голий спів;…

З «Ночей»

Розквітлий сад і місячна імла.
У вогких вітах — голос солов’їний.
І ніч майова п’яно попливла,
І гріх стає, мов …

З «Людського»

Вже закінчили жати жито.
Голодні обрії. Глибінь.
А тут — тонкий порожній зшиток
І вічний заповіт: люби!

І трудний хліб …

А. D. МСМХХХІІI

Ані шаблі, ані ножа
Не схрестити в останнім герці!
Та ж камінно-мертва душа,
Те ж безлюбе і чорне серце.

Вже …

Прага

…wie menschlich sie Madonnen planen…
Р.М.Рільке

I.

Під позолоту повечір’я — прозбріш синь.
Над містом сяє хмарний вирій — лунка …