Світло

Відчиняю своє серце, щоб зайти
Всесвіт міг, як водоспад палющий.

День новий приходить — його з’ява
зупиняє подих мій.

Я співаю, як печера, повна сяйва,
я співаю день новий.

Втрачена й повернута краса яскрава,
через те покірно жду я на …

Квітко мужності одвічна,
золота моя лелітко,
не з землі, стопелюсткова,
ти ростеш, вогненна квітко.

Квітку цю дарують радо
у купальську ніч на свято.

Квітко, наче лань, стрімлива,
невгамовна, яснолика, —
розпускаєшся неждано
уночі, вогненна квітко.

Квітку цю дарують радо
у …

Ось так, почувши плач, з дороги я звернула,
до ранчо підійшла, щоб двері відхилить.
Дитина милими очицями сяйнула,
і ніжність, як вино, мене сп’янила вмить!

Спізнилась матінка, десь в полі спину гнула;
маля прокинулось, шукало грудь марне,
та й слізьми …

В цю годину гірку, мов ковток з океану,
ти підтримай мене.
Весь мій шлях переповнивсь, о боже, пітьмою,
і волання страшне!

І любов огняною бджолою летіла,
і палала в воді.
Обпекла мої губи, і строфи згірчила,
і розвіяла дні.

Сам …

Від погляду твого стаю сяйною,
вродливою, як від роси — трава.
І завтра дивуватись буде мною
тростина біля річки, як жива.

Мені своїх колін огрублих сором
і сором уст печальних, але ти
прийшов і дивишся жадливим зором,
немовби кличеш сонце …

Розвилась троянда,
сповнена росою, —
так у мене в грудях
мій синок зі мною.

Пелюстки стуляє,
щоб роса сховалась,
бережеться вітру,
щоб роса трималась.

Ніч паде, й на світі
від роси світліше,
і любов’ю квітка
паленіє, дише.

Це ж вона …