Класична поезія
Poems.com.ua

Досвітні огні

Косач Лариса Петрівна (Леся Українка)
1892

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

Ніч темна людей всіх потомлених скрила
Під чорні, широкії крила.
Погасли вечірні огні;
Усі спочивають у сні.
Всіх владарка ніч покорила.

Хто спить, хто не спить, — покорись темній силі.
Щасливий, хто сни має милі!
Від мене сон милий тіка…
Навколо темнота тяжка,
Навколо все спить, як в могилі.

Привиддя лихі мені душу гнітили,
Повстати ж не мала я сили…
Зненацька проміння ясне
Од сну пробудило мене, —
Досвітні огні засвітили!

Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
Досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!
Не бійся досвітньої мли —
Досвітній огонь запали,
Коли ще зоря не заграла.

Пориньте у світ глибокої лірики видатної української поетеси Лесі Українки. Цей вірш надихає на боротьбу з темрявою та пробуджує віру у світле майбутнє. Відчуйте силу незламного духу та передчуття нового дня разом із класичною поезією.

1

Сподобалось? Поставте оцінку

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте його до своєї добірки або створіть новий список — публічним списком можна поділитися посиланням.

Обговорення (0)