Poems.com.ua
Ворогам
Косач Лариса Петрівна (Леся Українка)
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Уривок
…Вже очі ті, що так було привикли
Спускати погляд, тихі сльози лити,
Тепер метають іскри, блискавиці, –
Їх дикий блиск невже вас не лякає?
І руки ті, не учені до зброї,
Що досі так довірливо одкриті
Шукали тільки дружньої руки,
Тепер зводяться від судороги злості, –
Чи вам байдуже про такі погрози?
Уста, що солодко співали й вимовляли
Солодкі речі або тихі жалі,
Тепера шиплять від лютості, і голос
Спотворився, неначе свист гадючий, –
Що, як для вас жалом язик їх буде?..
Пориньте у глибину емоційного та напруженого твору видатної української поетеси. Цей уривок вражає силою внутрішнього протесту та незламністю духу. Відчуйте драматизм поетичного слова і глибокий психологічний підтекст.
Обговорення (0)