Класична поезія
Poems.com.ua

Прошак під церквою

Богдан-Ігор Антонич

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

Мохнатий, мохнавий, патлатий,
курлапий та клишавий та чеверногий
вилукуваті підігнув під себе ноги
й більмом споглядає на сонячну лату.

Брудний, космогрудий, від бруду
руді підняв груди.
Беззуба щока, спорохнявіле ясно.
О, сонце, всім світить так ясно,
всі рівні є люди.

1

Сподобалось? Поставте оцінку

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте його до своєї добірки або створіть новий список — публічним списком можна поділитися посиланням.

Обговорення (0)