Ой у полі при дорозі

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Я знов ходжу з уявою важкою, затримуючи думам хід, яка обкинута кругом косою, немов Чумацьким Шляхом світ. Я знов люблю царівну русокосу, яку стрічають квітки та трава, вона ж, поцілувавши тільки розу, ховається за дерева і не турбується, чи крик зозулі долине до її двора, чи хтось там похитнувся, мов від кулі, від дівчини ще […]

Чогось мені чудно, чогось мені дивно — що мого милого звечора не видно. Не видно, не видно — ніде не видати; на жовтім пісочку два слідочки знати. Гей, один слідочок — то мого милого, а другий слідочок — коня вороного. Ой піду я, піду в вишневий садочок — та вирву я, вирву кленовий листочок; та […]

На фоні неба чистого рукоюмигдаль я обтинаю. Ось торкагалузка, мов коханого щока,з невкірністю і пристрастю прудкою. Так обтинаю, мов строфу творю,в якій моя живуща кров палає,вкладаю серце, все життя безкраєв цю мигдалеву весняну зорю. Все глибше в крону входять мої груди,і серце стукає, мов долото, —тим пульсом стовбур древа жити буде. Мене тепер не любить […]

У полі криниченька, холодна водиченька, там чумак волів напуває. Воли ревуть, води не п’ють, доріженьку чують. «Бодай же ви, сірі воли, та до Криму не сходили! Як ви мене молодого навік засмутили». Помер, помер чумаченько в неділеньку вранці, поховали чумаченька в зеленім байраці. Насипали чумаченьку високу могилу, посадили на могилі червону калину. Прилетіла зозуленька та […]

Туманна примара нас вабить облудно, І щастям у нас вона зветься. Та трудно її нам піймати, ой, трудно, Хоч близько, так близько, здається… Одним оте щастя – багатство, розкоші, А іншим – порядок і згода. Одним оте щастя – то золото й гроші, А іншим – коханої врода. Той рветься до слави, той хоче змагатись, […]