Козак од’їжджає, дівчинонька плаче

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Коло гаю походжаю, в гаю не буваю — а я свою дівчиноньку по голосу знаю. Ой як вона заговорить — як у дзвін задзвонить, ой як вона заспіває — село розлягає; ой як вона заспіває — село розлягає, ой як вона засміється — душа радується.

Все довкола нас будуєсвій світогляд. Так і двері.Я на них удень дивлюся,на прочинені й закриті,а здається, бачу спинижовті, ніби масть лисича. Нащо ж люди їх зробили,щоб у них в полоні бути?Двері — це ж та шкаралупа,що весь дім, як плід, ховає.І в дорозі не позичатьдружнього вогню нікому. Пісню, що співаєм в домі,дерев’яність їхня душить;не запрошують […]

Чим далі, тим похмуріш мряки, Тим небезпечніша дорога… О, ніби Ніке з Самотраки Твоя смертельна перемога: З одірваною головою, Безумна і посмертно-біла, Вона несе над полем бою Своє сліпе Й крилате тіло. Але в руках, у тьму простертих, В несамовитій силі руху — Така страшна погорда смерти, Таке сліпуче сяйво духа, Що кам’яніє скудний розум, […]

Коли вільна ти, Скажи, Що таке брехня? Я знаю Про що ти так мрієш завзято, Спустивши на оченька вії, Як спуститься нічка на землю, Як тихо, Як темно, Як глухо у хаті, мов в небі: Я знаю, Тоді то у тебе Дівочії мрії палкі, соромливі, Свавільно і грубо ведуть перед тебе Палкого і дужого, голого, […]

А хазяйський син рано пообідав — ще й кури не піли, а наймиток теє обідає, що діти не з’їли. А пішов наймит у поле орати — молодая його хазяєчка до корчми гуляти. А оре наймит, та на воли гукає — десь моєї хазяєчки з обідом немає. А іде наймит із поля з орання — молодая […]