Сильна жінка
Ґабріела Містраль
Перекладач: Михайло Литвинець
Тебе я згадую, твій образ впізнаю, —
засмагла на виду, ти в блузочці блакитній
ще за дитячих днів моїх в моїм краю
пахучу борозну вела у спечнім квітні.
Вино в таверні пив з брудного келишка
той, чий синок торкав грудей твоїх лілею,
і з тою думкою, що мучила, важка,
ти, зерно сіючи, спокійно йшла землею.
У січні жала хліб, — твій син зрости вже встиг, —
і з тебе я очей не зводила чіпких,
розширених слізьми та видивом красивим.
А я б тобі до ніг вклонялась без кінця,
бо в світських дам твого не вбачила лиця, —
і за тобою вслід я тінню йду зі співом!
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
