Пригорнись до мене

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой пряду, пряду, спатоньки хочу. Ой склоню я голівоньку на білую постілоньку, може, я засну. Аж свекруха йде, як змія гуде: «Сонливая-дрімливая, до роботи лінивая, невістко моя!» Ой пряду, пряду, спатоньки хочу. Ой склоню я голівоньку на білую постілоньку, може, я засну. Аж свекорко йде, як вітер гуде: «Сонливая-дрімливая, до роботи лінивая, невістко моя!» Ой […]

Як купала мене мати у любистку, трусив зорі Див із лану у колиску. Схиляв голову весняну голий місяць до маленьких моїх ніжок в купіль свіжу. Вода з місяця збігала на малого, ніби сріблом полоскала тепле лоно. Як скупала мати сина, то між зорі положила у колиску, як у пол… Як у полі, на могилі коло […]

Ой гай, мати, ой гай, мати, ой гай зелененький; ой поїхав з України козак молоденький. Виїжджавши, шапку знявши, низенько вклонився: «Ой прощайте, слобожани, може з ким сварився!» Хоч сварився не сварився, аби помирився, як виїхав на битий шлях, слізоньками вмився. Приливайте доріженьку, щоб не курилася; розважайте рідну неньку, щоб не журилася! Приливайте доріженьку — що […]

Як приїхав братік та до сестриці в гості, та поставив кониченька та на жовтім помості. «Ой стій же ти, коню, та не тупай ногою, да покіль поговорю да я з рідною сестрою! Сестро моя, сестро, та перепеличенько, да чого почорніло да білеє личенько?» — «Ізсушили, брате, да все думки та гадки, да все думки та […]

Ой у полі жито — копитами збито, під білою березою козаченька вбито. Ой убито, вбито, затягнено в жито — червоною китайкою личенько накрито. Ой як вийшла мила, голубонька сива — як підняла китаєчку, та й заголосила. Ой вийшла другая, та й вже не такая — як підняла китаєчку, та й поцілувала. Ой як вийшла третя […]