Ще твої я поцілунки…

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Вчительці Еммі ОртісСвітло всесвіт огортає,в тому світлі бачу сейбу,і Америки в тій кроніграють спалахи зелені!Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Сейба ця не виростала:сейбу, дерево правічне,не саджали індіанціі не зрошували ріки.Проти неба вихиляєдвадцять кобр вона потворних,і співа в поривах вітрукожна з них, немов Дебора.Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Не дотягнеться худоба,не сягне стріла вершини,її полум’я не палитьі жахається […]

В кінці греблі шумлять верби,Що я насадила —Нема того козаченька,Що я полюбила. Ой немає козаченька —Поїхав за Десну:Рости, рости, дівчинонько,На другую весну! Росла, росла дівчинонька —Та на порі стала,Ждала, ждала козаченька —Та й плакати стала. Ой не плачте, карі очі —Така ваша доля:Полюбила козаченька,При місяцю стоя. Зелененькі огірочки,Жовтенькі цвіточки —Нема мого миленького,Плачуть карі очки!

Я не для вас, панове, ні, У вільний час пісні складаю, — Що спало в серці там, на дні, Буджу й на суд у світ пускаю. Я не для вас, панове, ні! Я не для вас, панове, ні, Збуваюсь тиші й супокою, Та інколи в самотині Зір мию темною сльозою — Я не для вас, […]

Вже поїзд наближався до вокзалу, а я з вікна дивився в яр, і дикі три гори над ним згасало у світлі вже вечірніх чар. Гірські верхи і хмари швидколеті зліталися в блискучий ряд, неначе пелюстки десь на бенкеті, вітрами зірвані з троянд. А тіні хмар спускалися на мури гранітних гір, гранітних стін, похожі на вовняні […]

Ой у полі озеречко —Там плавало відеречко:Соснові клепки, а дубове денце —Не цурайся, моє серце. Там плавало відеречкоТриє суток із водою —«Вийди, дівчино, вийди, рибчино,Поговоримо з тобою» — «Ой рада б я виходити,Із тобою говорити —Лежить нелюб на правій руці,Так боюся розбудити. Ти, козаче молоденький,В тебе коник вороненький —Сідлай коня та їдь з двора,Бо ти […]