Українська народна поезія — Page 6

Сама собі дівчина здивувалася,
Де її красотонька подівалася.
Чи у тому морі, що купалася,
Чи на полотенечку, що втиралася?

Чи …

Вийду на поле, гляну на море, —
Сама ж я бачу, що мені горе.
Сама ж я знаю, чого я …

Котилася ясна зоря з неба
Та й упала додолу —
Журилася молода дівчина
Та своєю бідою:

«Ой хто ж мене, …

Закувала зозуленька
На стодолі на розі —
Заплакала дівчинонька
В батька на порозі.

Не куй, не куй, зозуленько,
На стодолі …

Чого ж вода каламутна,
Чи не хвиля збила?
Чого ж і я така смутна,
Чи не мати била?

Мене мати …

Ой не цвіти буйним цвітом,
Зелений катране —
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане.

«Ступай, коню, ступай, коню,
З гори …

Чого селезень скучний, невесел,
Скучний, невесел, невідрадісний? —
«Ой, як мені жить, веселому буть —
Любив вутінку, не можу забуть.…

Чи це ж тая криниченька,
Що голуб купався? — гей, гей, гей! —
Що голуб купався.
Чи це ж тая …

Зашуміла ліщинонька —
Заплакала дівчинонька;
Заплакала, затужила —
Нема того, що любила.

Нема його і не буде —
Розраяли злії …