<h3>Ніжність</h3>
<p>Заради сплячої дитини, яку я несу, мій крок зробився сторожким, а серце стало віруючим відтоді, як несе в собі таємницю.</p>
<p>Мій голос ніжний, як сурдина любові, і це тому, що боюся розбудити малятко.</p>
<p>Очима шукаю тепер в обличчях душевний …</p>
<p>На зеленому роздоллі,<br />де чебрець, де трави й квіти,<br />наче ждав, мене стрічає<br />Вітер.</p>
<p>То крутнеться біля мене,<br />то летить несамовито,<br />мов пустун, що матір хоче<br />подражнити.</p>
<p>То обніме ніжно, зграбно,<br />як йому лише й зуміти,<br />то почне моїм одінням…</p>
<p>Ось так, почувши плач, з дороги я звернула,<br />до ранчо підійшла, щоб двері відхилить.<br />Дитина милими очицями сяйнула,<br />і ніжність, як вино, мене сп’янила вмить!</p>
<p>Спізнилась матінка, десь в полі спину гнула;<br />маля прокинулось, шукало грудь марне,<br />та й слізьми …</p>