Для чого ти прийшов? Ніхто не полюбить тебе, хоч ти вродливий, сину мій. Хоч ти всміхаєшся, як усі діти, як найменший із моїх братиків, але тільки я цілуватиму тебе, сину мій. І хоч ти пручаєшся, тягнучись …
Заради сплячої дитини, яку я несу, мій крок зробився сторожким, а серце стало віруючим відтоді, як несе в собі таємницю.
Мій голос ніжний, як сурдина любові, і це тому, що боюся розбудити малятко.
Очима шукаю тепер в обличчях душевний …
Ось так, почувши плач, з дороги я звернула,
до ранчо підійшла, щоб двері відхилить.
Дитина милими очицями сяйнула,
і ніжність, як вино, мене сп’янила вмить!
Спізнилась матінка, десь в полі спину гнула;
маля прокинулось, шукало грудь марне,
та й слізьми …