Побутово-історична драма в 5-ти одмінах
ЗМІСТ
Пролог — “Продав брат сестру!”
І дія — “Зірваний рай”
II дія — “Потурчилась, …
146 творів у каталозі
Побутово-історична драма в 5-ти одмінах
ЗМІСТ
Пролог — “Продав брат сестру!”
І дія — “Зірваний рай”
II дія — “Потурчилась, …
Чого свої очі, чого свої милі
Вмиваєш гіркими слізьми?
Хіба ж ти не знаєш, що люди, як хвилі,
Байдужі, холодні, …
Занадто вже! Чим дихати нема!
Затягнено арканом наші шиї…
Панує зло, закублилась пітьма..
Терпець урвавсь, – але бринять надії…
Ой …
Зіходить місяць, гаснуть зорі,
З-за гаю спів несе луна…
А із колишнього, мов з моря,
Знайома мрія вирина
Й витає …
Ізнов нудьга, непрохана кума!
І серце буцім жде якоїсь-то отрути…
Мовчи, бездольнеє! Недовго нам тягнути,
Доплентались, що й світла вже …
а) Спільний хор
Ніч непробудна; мов кладовище країна;
Саваном чорним укрита безмежна долина…
Ти-хо – ні думи; глухо – ні …
І
1812 року, напровесні, коли на благодатному Поділлі стелилася оксамитом озимина й смарагдом вилискували луки, коли сади одягалися в пухнасто-біле …
Читаю знов тяжкі глаголи,
Ридання, мучення співця;
Такої муки ще ніколи
Не спочував на серці я!
Ти вік страждав, гірку …
Коли доля велить полягти за свій край
В несподівану ранню могилу,
Ти, мій батьку святий, серце скорбне втримай
Моя смерть …
Ой коли б з тісної хати
Повставали ви, чубаті,
Та зирнули геть навколо –
В вас би серце похололо,
Не …
(На мотив з венгерського)
Забутливі люди… Чи ви ж мені змала
Колись не казали щоденно, бувало,
Що нам заповідав господь …
Всьому кінець… надії вже нема…
Кудись везуть… сумні якісь розваги…
В останній раз вітаюсь з усіма –
І одірвать очей …
Посвята доні Людмилі
У ніч водохресну тайничу,
Як глупа настане пора,
Хтось гонить конем ясногривим
По хвилі холодній Дніпра;
Кінь …
(Драматична поема)
І
Берег понад озером Гадаринським. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло берега і чорніє люд, що хмарою …
драматична поема
ДІЯЧІ
А н т е й — співець.
Г е р м і о н а — мати …
Я бачу їх, як вони йдуть, здалека, з правіку, йдуть без упину і без кінця, довгою зграєю. Початок тої зграї …
Хвилини йдуть,
Пора у путь!
Прощай, рідний краю!
Вже хутко я піду. –
Тут долі не маю, –
На чужині …
Україно! Плачу слізьми над тобою…
Недоле моя! що поможе ся туга?
Що вдію для тебе сією тяжкою журбою?
Гай-гай, невелика …