Поезії — Сторінка 4

Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!

Діти нудяться в хатині,
Нудять, …

У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: …

Може б, хто послухав казки?
Ось послухайте, панове!
Тільки вибачте ласкаво,
Що не все в ній буде нове.

Та чого …

1

В господі панства Турковських чималий рух сьогодні. Оце тільки задля обідньої години трохи втихомирилось, хоч і не зовсім, – …

Драма-феєрія в 3-х діях

СПИС ДІЯЧІВ “ЛІСОВОЇ ПІСНІ”

ПРОЛОГ

“Той, що греблі рве”. Русалка.
Потерчата (двоє). Водяник.

ДІЯ І

Дядько …

Цей лист, напевно, ніколи не доведеться Вам читати, а навіть якби це трапилось, в чому я ніяк не можу бути …

(Казка для дітей)

У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши очі, на …

Було колись в одній країні:
сумний поет в сумній хатині
рядами думи шикував;
вони й “рівнялись”,
мов піхота, аж тут …

I. Імпровізація
В гаю далекім, в гущавині пишній,
Квіти гранати палкі розцвітають,

Мов поцілунки палкі на устах
Іншим палким поцілункам …

Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!

Онде балочка весела,
В ній …

— Королівно, ясна панно,
ви себе навік забули!
Що з’єднало вас зо мною,
вбогим лицарем без спадку?

— Мій лицарю, …

Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.

Та недовго навтішалась
Конвалія біла, —
І …

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти малесенький,
Пізній бо час

Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,…

I

Коли дивлюсь глибоко в любі очі,
в душі цвітуть якісь квітки урочі,
в душі квітки і зорі золотії,
а …

Коли втомлюся я життям щоденним,
Щоденним лихом, що навколо бачу,
Тоді я думку шлю в світи далекі,
Блукає погляд мій …

Кінець подорожі, –
Вже зіроньки гожі
Сіяють на небі ясному,
І вже височенько
Ясний місяченько, –
Вже хутко прибудем додому!…

“Квіток, квіток, як можна більше квітів
І білого серпанку на обличчя,
Того, що звуть ілюзією…” Боже!
Як часто ті слова …

ДІЯЧІ:

К а с с а н д р а — дочка троянського царя Пріама, пророчиця, жриця Аполлона.

П о …