Ой з-за гори вітер віє
Ой з-за гори вітер віє,
там пригожий жито сіє.
Ой там ходить чумак гожий
та на личеньку кращий рожі.
Ой не могла надивиться,
та мусила залюбиться.
А він мною не став гордити,
за дві слові став любити.
Їде чумак у дорогу,
кида милу нездорову.
Говорили вражі люди,
що вже чумака не буде.
Говорили ще й сусіди,
що вже чумак не приїде.
А вже чумак приїжджає,
сірі воли випрягає.
Гей, до сіней, гей, до хати,
щоб з милою повидатись.
Ой як мила забачила,
то в віконце вискочила.
«Здоров, здоров, моя мила,
хорошая, чорнобрива,
я з тобою жити буду,
повік тебе не забуду!»
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!