Ніч

Тануть гори й пасовища,
повертається червоне
в свою кузню сонце; гаснуть
всього світу шуми й дзвони.

Розпливаються дерева,
сад неначе в землю тоне,
і моя гора повільно
шпиль і крик свій затопляє.

Геть ідуть усі створіння
в забуття, все — безборонне.
Котимось і ми так само
в ніч невидиму, мій хлопче.