Опівночі
Ґабріела Містраль
Перекладач: Михайло Литвинець
Північ лагідна й мила.
Чую — пульсує сік
у стеблах трояндових до бутонів.
Чую — горять
королівського тигра смуги,
спати йому не дають.
Чую — поезія чиясь
росте серед ночі,
зростає, мов дюна.
Чую — мати моя заснула,
глибоко дише.
(Я, п’ятирічна,
сплю біля неї).
Чую — Рона до моря біжить
і мене ласкаво несе, як мати,
осліпла від піни сліпої.
А тоді не чую нічого,
падаю тільки
серед мурів Арля,
повних сонця…
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
