Моє терпіння
Янка Купала
Моє терпіння, мій кривавий біль —
Що проти мук, в яких живуть мільйони,
Де родить стогін стогони й прокльони,
Де очі всім гризе сльоза, як сіль!
Мій дух летить аж до небесних піль,
Та, мов чолом об мур, там б’є поклони.
В молитвах світу крик малий мій тоне,
Нуль – у клятьбах, що линуть звідусіль!
Я в безмірі буття – ніщо. Сумління
Подумати інакше не дає.
Чому ж нема душі перебоління,
Чому здається, начебто моє
Терпіння – то усіх людей терпіння,
І простору для нього не стає?
Січень 1915 р.
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!