Із безодень світу
вилітає рев,
кида хвилями між зорі
сивий океан.
Гасить сонце,
миє місяць;
старі кості
матері-землі
лиже.
Трусить …
Із безодень світу
вилітає рев,
кида хвилями між зорі
сивий океан.
Гасить сонце,
миє місяць;
старі кості
матері-землі
лиже.
Трусить …
Ой з трьох кінців світа
вдарили вітри —
браму землі розчинили.
Із темного творчого лона
закуріли тумани,
сипнули квіти на …
Туга стінами стояла на могилах,
як тумани перед світом;
мати сивата там до сина говорила…
бо пололи разом жито:
«Чом, …
Десь гори зелені
там море патлате.
Там жінка вродлива
сина вродила.
Соками повний із хмелю землі,
він виріс на горах …
Од північних льодів,
од глибоких, мохнатих,
далеких снігів
ще й не битими шляхами,
а кривавими манівцями
по шляху нічної птиці…
Городами, селами
хтось утикав землю,
ніби паску шишками
на Великдень.
Земля бавиться між зорями,
грає гомоном, як барвами
веселка
або …
Твоїй памʼяті,
брате Самійле
На персах землі — ропа;
У важке небо зоряне з сонцем —
впира чолом.
Од пʼят …
Крик Ксенофонтових фаланг
На подих простору і солі —
І ось реве бурунний лан
Рабом вітрила і бусолі.
І розгортається …
I.
Роковане повторення історій —
Цей смертний сон, цей ренесанс лихий.
Знов суходіл задушує в покорі
І згубний вітер зрізує …