Балада
Балада
Взяв собі він іншу, —
вдвох пройшли вони.
Віяв понад шляхом
вітер весняний.
І на очах у мене
вдвох пройшли вони!
Він кохає іншу
на землі в цвіту.
Пісня лине й тихне,
і чогось я жду.
А він кохає іншу
на землі в цвіту!
Він край моря іншу
пригорнув тоді;
покотивсь лимоном
місяць по воді.
Й мене навіки море
не взяло тоді!
Поведе він іншу в вічність, як у даль.
Буде небо синім,
буде серцю жаль.
І поведе він іншу в вічність, як у даль.
Discussion (0)