Любов

Має крильми на вітрі, полем ходить порану,
сяє сонцем у небі, оживляє гаї.
Це ж її не прогнати, наче думку погану, —
мусиш слухать її!

Дзвонить мовою бронзи, кличе мовою птиці,
наче море, всесильна, і м’яка, мов ручай.
Тож її …

Моїй сестрі

Гляньте — хор дівчачий,
це ж навколо мене
тисяча дітей,
і мені підвладний
світ ясних очей!

На землі пустельній
під палючим сонцем
веселить бугор,
як велика квітка,
мій дівчачий хор!

На зеленім долі,
біля гір високих
голос затремтів:…

Розвилась троянда,
сповнена росою, —
так у мене в грудях
мій синок зі мною.

Пелюстки стуляє,
щоб роса сховалась,
бережеться вітру,
щоб роса трималась.

Ніч паде, й на світі
від роси світліше,
і любов’ю квітка
паленіє, дише.

Це ж вона …