Цикл віршів

<p>I<br />Була моя мати маленька,<br />як м’ята або як травина;<br />і тінь свою власну на речі<br />їй важко було відкидати.</p> <p>Земля її ніжно любила<br />за легкість і злагоду в серці,<br />за те, що вона усміхалась<br />до ниви — чи горе, …</p>

<h3>I</h3> <p>В холодну нішу люди твоє поклали тіло,<br />а я тебе сховаю на тихому осонні.<br />Я мала б теж заснути — вони не зрозуміли, —<br />й лежати біля тебе в підземному полоні.</p> <p>Тебе я поховаю, як сонце стане низько, —…</p>