Пейзажна лірика — Сторінка 5

…wie menschlich sie Madonnen planen…
Р.М.Рільке

I.

Під позолоту повечір’я — прозбріш синь.
Над містом сяє хмарний вирій — лунка …

I.
Біла лагода яблунь в цвіту.
П’ю життя моє спрагненно-радо.
Прийдеш, прийдеш? І легіт: прийду —
Медоносним зітханням — ой …

Ех ти, літо з гарячими бурями!
Оживляєш і поле, і луг.
Розлучуся з думками похмурими,
Вийду з хати, погляну навкруг.…

Все вище сонце, менша тінь,
Хтось там співає, чути сміх.
Спливає на людей теплінь,
І радість огортає всіх.
Світ сонечко …