Молитва

<p>Двадцять вже літ, мов розпечене лезо,<br />в плоті моїй —<br />вірш нескінченний, що б’ється у груди,<br />наче прибій.</p> <p>Велич його невмолимо стискає<br />душу мені.<br />Як же співати вустами, що взнали<br />присмак брехні?</p> <p>В мові людській підбирати даремно<br />вбогі слова,<br />віршу …</p>

<p>В цю годину гірку, мов ковток з океану,<br />ти підтримай мене.<br />Весь мій шлях переповнивсь, о боже, пітьмою,<br />і волання страшне!</p> <p>І любов огняною бджолою летіла,<br />і палала в воді.<br />Обпекла мої губи, і строфи згірчила,<br />і розвіяла дні.</p> <p>Сам …</p>