Діва-Обида

Маланюк Євген Филимонович

Встала Обида в силах Дажьбожа
внука, вступила дівою на землю
Троянію, восплескала лебединими
крили на синім морі у Дону,
плещучи, упуди жирня времена.
«Слово о полку…»

I.

Прокляттям, прокляттям ця назва,
Це світле і тихе «поляни»
Мешканцям залитої кров’ю
І п’яної кров’ю землі —
З обличчям у розтерзаних язвах,
З очима в кривавім тумані,
Чиї воронії брови
Загнулись у татарські шаблі.

О, ні! Не світлий, не тихий
Селянський вечірній спокій —
Єдиним полем бою
Розгорнулася далечінь:
Вітром регоче — лихо,
Псами виють — епохи,
На вітровім безкраю
Сурмою
Вітер
Історії,
В просторах
Дзвенять мечі!

Ти думав: повернешся з поля —
Чекає вечеря, жінка,
Сонцем нагріта призьба,
Місяць, бандура… Так?
А крик від пекельного болю!
А бою криваві обжинки!
А в грозах і бурях іспиті
А смертю роздерті уста!

24 листопада 1924

II.

Лежиш, розпусто, на розпутті,
Не знати — мертва чи жива.
Де ж ті байки про пута куті
Та інші жалісні слова?

Хто гвалтував тебе? Безсила,
Безвладна, п’яна і німа
Неплодну плоть, убоге тіло
Давала кожному сама.

Мізерія чужих історій
Та сльози п’яних кобзарів,
Всією тучністю просторів
Повія ханів і царів.

Під сонні пестощі султана
Впивала царгородський чар,
Це ж ти — попівна Роксоляна,
Байстрюча мати яничарів!

Чаплінському — ясир кохання —
Це ти, безславна і лиха,
В Богдановій ятрилась рані
Вогнем образи і гріха.

Стрибати в гречку — тільки й щастя,
Щоб у корчах зради завмирать, —
Це ти, пусте, неплодне трясця.
Ти, Пріська гетьмана Петра.

Звідціль черкаська твоя шатость
І рабська кров твоя звідціль.
І діти мов дурні курчата,
І сліз — пісні, й бандури — біль,

І та розслабленість ледача
І серця, й розуму, і рук —
Безсила насолода плачу
Безсоромно-плебейських мук…

Невже ж калюжею Росії
Завмре твоя широчина?
А над степами вітер віє!
А в небі гуркотить весна!

А степ, гарматами поораний,
Тремтить від крови і кісток,
Та про бої віщує ворон,
Червлений тримаючи шматок.

Повстань, як древле! Панцир з міді
Замінить лахи й ганчірки —
І знов дівоча стать Обиди
Звитяжно гляне у віки.

24 березня 1926

Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Коментарів ще немає... Будьте першим!

Залишити коментар