Всесвіт

Відчиняю своє серце, щоб зайти
Всесвіт міг, як водоспад палющий.

День новий приходить — його з’ява
зупиняє подих мій.

Я співаю, як печера, повна сяйва,
я співаю день новий.

Втрачена й повернута краса яскрава,
через те покірно жду я на …

Свою плоть колишу я,
колишу свого сина,
перемелюю всесвіт
почуттями рвучкими.

Тільки всесвіт, роздертий
пориванням пестливим,
повертається — бачу
білувату хмарину.

І цей всесвіт безмежний
через крокви і вікна
заповзає в кімнату —
ми вже в ньому обидва.

Коло мене …

Світила — це ронди хлопчачі,
що грають, на землю зорять…
Колосся — це танці дівчачі,
що грають, хвилюючи гладь…

Так, ріки — це ронди хлопчачі,
що в морі зустрітись спішать…
А хвилі — це ронди дівчачі,
що прагнуть всю землю …