Серце

Я відчуваю: тане моє серце,
неначе віск, у ніжному томлінні;
і кров моя вже на вино не схожа —
тече неквапно, мов густа олія;
і чую, що життя моє тікає
подібно до газелі — мовчки й ніжно.…

Вечірній час — він заливає
своєю кров’ю гори.
Страждає хтось під цю годину,
якась втрачає, й горе
у цьому присмерку чиєсь
єдине щастя боре.

Якесь є серце, що вершину
скривавлює в цю пору.
Долина вже у тінях
і повниться спокоєм,…