Знаю — медом сонця…

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой весна, весна та весняночка —де твоя дочка та паняночка?Десь у садочку шиє сорочку,шовком та біллю все вишиває, шовком та біллю все вишиває —своєму милому пересилає:«Надівай її щонеділеньки,споминай же мене щогодиноньки! Шовком я шила, а біллю рубила —жаль мені козака, що я полюбила!»

Сама собі дівчина здивувалася, де її красотонька подівалася. Чи у тому морі, що купалася, чи на полотенечку, що втиралася? Чи на полотенечку, що втиралася, чи на тому милому, що влюблядася? Ані в тому морі, що купалася, ні на полотенечку, що втиралася, ні на полотенечку, що втиралася, а на тому милому, що влюблялася!

За горою за крутою косарики косять — та у пана Саливона собі хліба просять. Ой косили косарики півтори неділі — не бачили косарики хліба ні скорини. Ой косили косарики, та радили раду — та й убили Саливона за усю громаду. А в нашого пана плетені тини — оце тобі, вражий пане, хазяйські сини! У нашого […]

По той бік пристрасті народжується ніж. Лахмітник Місьо о четвертій ранку зарізав панну Касю, лесбіянку (як він гадав, а втім, йому видніш). Він пописав їй черево й горлянку, аж весь шалів, аж весь упав у дріж. Вона ж одно твердила: “Хоч заріж, я присягла навіки свойму Янку”. (Той саме відбував за зґвалтування). Вона була любов […]

I. Не хліб і мед слов’янства — криця! кріс! Не лагода Еллади й миломовність — Міцним металом наллята безмовність, Короткий меч і смертоносний спис. Щоб не пісні — струмок музичних сліз, Не шал хвилевий — чину недокровність, Напруженість, суцільність, важкість, повність Та бронза й сталь — на тиск і переріз. Бо вороги не згинуть, як […]