Медитативна

Я відчуваю: тане моє серце,
неначе віск, у ніжному томлінні;
і кров моя вже на вино не схожа —
тече неквапно, мов густа олія;
і чую, що життя моє тікає
подібно до газелі — мовчки й ніжно.…

А мені на повен голос
нині хочеться співати,
хоч і не живу на Кубі,
де стрункі зростають пальми,
хоч і ненька моя рідна
вже не з’явиться в оселі,
та і я не повернуся,
не гукну з човна до неї…

Не …

Мов холодок, та істина одвічна
зійшла на мене в спалахах зірниць:
мізерна ненависть — любов велична
в житті, пропахлім золотом пшениць.

Заміним віршем лагідним, привітним
отой від крові й жовчі сум’ятний.
Фіалки глянули блакитно, й вітер
несе в долину запах …