Сонет — Сторінка 2

Володар кволий твій одбився од наук
Величної доби Зигмунда й літ терпіння.
Він «Поділ» стверджує в чужині й до вдуріння…

За полем поблискує смужка пшениці
Дозріла – на соннім лісів рубежі;
Колосся схиляється аж до межі
В сумному шептанні: «А …

О земле, я люблю, кохаю до нестями
Тебе, немов свою коханку, залюбки
Сплітати прагну я тобі із зір вінки,
Тебе …

Зачинені у мріях з болем правди,
Ми здобувати мусимо знаття,
Досліджувати людські душі й знади,
Шукати ідеального буття,
І все …

Не мрійте про минулість величаву,
Бо мріями її не воскресить.
Віддайте хоч життя – вона й на мить
Не вернеться, …

Світання долі не для вас прийшло,
Вам зорі не цвістимуть, як блавати;
Не буде вас надія зігрівати,
Що повертається, немов …

Дивлюся: йде якась мізерна тінь,
На плечах сірячина, вся муруга
Та порвана, а на губах осуга,
А твар, неначе виорана …