Невичерпальність

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Ой у полі могила з вітром говорила: «Повій, вітре буйнесенький, щоб я не зчорніла. Ой щоб я не зчорніла, щоб я не стемніла, щоб на мені росла трава повище коліна». Росла, росла травиченька — та й посихать стала, ждала мати з війська сина — та й плакати стала. «Сизокрилий орле, високо літаєш — чи далеко […]

Кинув чумак село рідне, щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко, ще й з верби пригубив дудку. Гей, гей — путь-дорога далека. Ой де обрій з небом злився, туди й чумак похилився, бо аж там, аж там дівчина, мандрівки його причина. Гей, гей — путь-дорога далека. А з-за лісу чорні хмари випливають […]

Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким —там орала дівчинонька воликом чорненьким. Орала, орала — не вміла гукати,та й найняла козаченька на скрипочку грати. Козаченько грає, бровами моргає —вража його мати знає, на що він моргає: чи на мої воли, а чи на корови,чи на моє біле личко, чи на чорні брови? Воли та корови усі […]

По небу — скільки зору, — ходить швайка, — Із дір — серпанок — фіялковий цукор, Серед якого — одна жовта цівка Майбутніх катаклізмів, гніву й воєн. Підсліпуватий легіт ледве віє — Й намул копитний, який бруком цока, Спорудами витягується, заки — В мішок без вікон — дідуся Морфея. На перехрестях пуп буття шаткують, Що […]

Чи це ж тая криниченька, що голуб купався? Гей, гей, гей! Що голуб купався. Чи це ж тая дівчинонька, що я женихався? Гей, гей, гей! Що я женихався. Чи це ж тая криниченька, що я воду пив? Гей, гей, гей! Що я воду пив. Чи це ж тая дівчинонька, що я полюбив? Гей, гей, гей! […]