Несамовитим криком крови

* * *

Несамовитим криком крови
Роздерлися Твої уста:
Сурмищ у рупор пурпуровий,
Вагітна бурями повстань!

Крізь чорних днів крижану хугу,
Крізь свист степів, крізь порох трун —
Виконуєш космічну фугу
На струнах зореметних рун.

З несамовитого Синаю
Ти — гураганом голосів —
Гукаєш, кличеш, проклинаєш
В своїй розіп’ятій красі.

1923