Ти круг шиї ручку в’єш…

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

А хазяйський син рано пообідав — ще й кури не піли, а наймиток теє обідає, що діти не з’їли. А пішов наймит у поле орати — молодая його хазяєчка до корчми гуляти. А оре наймит, та на воли гукає — десь моєї хазяєчки з обідом немає. А іде наймит із поля з орання — молодая […]

Зажурилась Україна, бо нічим прожити, витоптала орда кіньми маленькії діти. Котрі молодії — у полон забрато; як заняли, то й погнали до пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, гринджоли малювати, бери шаблю гостру, довгу та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, а я в закаулку. Дамо тому стиха лиха та вражому турку! Ой ти […]

Поза селом, поза селом повезено сіно — а десь моє серденятко вечеряти сіло. Ой вечеряй, серденятко, та бери потрошку — та подавай голосочок в вишневий садочок. Ти думаєш, дівчинонько, що в степу ночую — а я твої голосочки щовечора чую. А якби я, козаченьку, твій голос зачула — вилетіла б з віконечка, як сива зозуля. […]

Ніженьки дитячі,хто ж вас, босі, можебачити й не взутищиро й гоже! Ніженьки маленькі,об бруківку збиті,сині від морозу,брудом вкриті! Люди йдуть байдужі,як їм зрозуміти:де пройшли ви, — сходятьсвітлі квіти. Де з малої ніжкивпала крапля крові,там розквітнуть нардипречудові. Ніженьки чарівні,я для вас у доліпуть пряму благаюв щасті й волі. Дві малі перлинки —ніженьки дитячі.Як же ходять людий […]

За горою за крутою косарики косять — та у пана Саливона собі хліба просять. Ой косили косарики півтори неділі — не бачили косарики хліба ні скорини. Ой косили косарики, та радили раду — та й убили Саливона за усю громаду. А в нашого пана плетені тини — оце тобі, вражий пане, хазяйські сини! У нашого […]