Я мужик-білорус

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Ой зацвіла рожа край вікна. Ой мала я мужа — ой мужа я мала, ой мала я мужа — пияка. Нічого не робить, тільки п’є; як прийде додому, як додому прийде, як прийде додому — жінку б’є. «Не бий мене, мужу, не карай, бо покину діти, бо покину дрібні, а сама поїду за Дунай!» Ой […]

«Ой попливи, вутко, проти води прудко, та накажи матусеньці, що я умру хутко!» Вутоньки немає — матінки не буде, десь за мене, молодую, навіки забуде! «Ой полети, галко, де мій рідний батько, нехай мене одвідає, коли йому жалко!» Галочки немає — й батенька не буде, десь за мене, молодую, навіки забуде! «Ой полети, орле, де […]

З плоті власної, клубочку,я сплела тебе в собі,мій клубочку холодненький,пригорнись до мене й спи. Спить куріпка в конюшині,тишу слухає вві сні:подих я затамувала,пригорнись до мене й спи! Бач, гойдається травинка,радість сповнює її,не пручайся, мій маленький, —пригорнись до мене й спи! Все я втратила, що мала,лячно спать тепер мені.Не впущу тебе, не бійся, —пригорнись до мене […]

А в неділю пораненько у всі дзвони дзвонять, а економ з козаками на панщину гонять. А прийшли ми до постаті: «Та поможи, Боже, ти, свята Неділенько, — скарай його, Боже!» А нажали по півкопи, полуднать сіли, аж тут дивимось — із-за гори економ їде. А приїхав до постаті, став снопи лічити, на багатих нарікає, убогих […]

Даремно свистами нагайки Тиран погрожує мені, Зібравши чорних сотень шайки, Кує кайдани вогняні, — Я – духу вільного нестрим, І завжди буду я таким! Що там Сибір, кати, остроги, Жандарми, мури та рови! Хоч скрутять руки мені й ноги, Хоч вирвуть очі з голови, — Я – духу вільного нестрим, І завжди буду я таким! […]