Я не для вас…
Янка Купала
Я не для вас, панове, ні,
У вільний час пісні складаю, —
Що спало в серці там, на дні,
Буджу й на суд у світ пускаю.
Я не для вас, панове, ні!
Я не для вас, панове, ні,
Збуваюсь тиші й супокою,
Та інколи в самотині
Зір мию темною сльозою —
Я не для вас, панове, ні!
Я не для вас, панове, ні,
Марную дні свої найкращі,
Та крізь боління навісні
Я протинаюсь, мов крізь хащі —
Я не для вас, панове, ні!
Я не для вас, панове, ні,
Скибину слова рвусь підняти
На запустілій цілині,
Де плаче Білорусь, як мати…
Я не для вас, панове, ні!
Я не для вас, панове, ні,
Над долею свого народу
Ридаю… ви мене в багні
Втопили б, трону навдогоду.
Я не для вас, панове, ні!
Я не для вас, панове, ні,
Співаю. Душі, повні тління,
Немов гробниці кам’яні,
Не збуджу голосом терпіння,
Не збуджу вас, панове, ні!..
Я не для вас, панове, ні!..
Ви добре живете, казково,
В забавах вічних та гульні,
Вас не зворушить правди слово!
Ні, не зворушить вас, о ні!
Я не для вас, панове, ні,
А для погорджених і гнаних,
Я з ними в ретязі міцні
Закутий – ми в одних кайданах…
Я не для вас, панове, ні!..
Я не для вас, панове, ні!..
Для тих я темних, нещасливих.
Од них і відголос мені
Прилине по лісах та нивах,
А не від вас, панове, ні!
9 червня 1907 р.
Коментарів ще немає... Будьте першим!