Лист
Тодось Осьмачка
Гарячим вітром прилетів
Од батька лист,
Що чорну кригу град звалив
Там серед нив;
Що скрізь поламані лежать
Сухі поля
І села викотили жаль
На давній шлях.
На тім шляху пили курять
На цвинтарі —
Вози то з мертвими риплять,
Як журавлі…
І батько просить «як-небудь
На пудів два…».
Я ж тільки й можу, що від мук
Тут закричать!
Сорочка в мене та штани,
Ще черевик…
Пʼятою з «Паньківки» сліди
Я позначив.
Чиїми ж пʼятами вгорі
На небесах
Мені так світять вечори,
Як я в сльозах?
Нічого, тату, вам не дам,
Я сам як глід —
Просить до «Ар» ходжу в туман
Важкий обід.
А поки що крихти з шухляд
Цвілі поїм
Та пісню вашого села
Хоч розповім.
А ті ж крихти, в ночах живі,
Зі стола небес
Хай рідний вітер на папір
Мені зідме!
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!