За річкою, за Дунаєм

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Сумні ми стоїмо перед своєю Майбутністю, ворожим: так чи ні… Чи ми воскреснем, впавши ниць душею, Чи вийдемо з пітьми на ясні дні?.. Сьогодні ми живем, сьогодні й блудим, Підступна маска засліпила нас. Не знаєм, що сказать собі і людям, Не відаєм, хоч відати вже час. Затиснуті, задушені, як миші, Під віником жорстким з усіх […]

I. Клекотить ще, але — догоряє, тліє, Фістулею — останній акорд скорострілу… Щось тяжке і одвічне на обрію мріє, Розпростовує чорні крила. Виростає нестримно, біжить, як калюжа. Що ж воно? Чи скажених отар череда? Чи повітря морове? Ні — нищить, брудить і спаплюжує Землю мою чергова орда. Степ підвівся, і втілився в древній хаос, І […]

Співаю, що любив ти, мій талане,щоб ти прийшов і слухав, мій талане,щоб пригадав задавнене й недавнє,о тінь моя, співаю на смерканні. Не хочу заніміти, мій талане:без крику як мене шукати станеш?Що явить мене краще, мій талане?Я все така ж і досі, мій талане. І не закрижаніла, й не забута.Явись надвечір, чуєш, мій талане,якщо впізнаєш так […]

Сяє сніг іскристий На гілках беріз. Плакати я хочу, Та не маю сліз. Хочу пісню скласти Про свою біду, Серце моє ниє — Слів я не знайду. Хочу, щоб ніколи Стужі не було. Щоб не проминало Весняне тепло. Хочу я, щоб доля В хаточці жила, Щоб недолю річка В повені знесла. Хочу я, щоб воля […]

Ти шипшиною, Пісковиною Гарно вбралося, Рідне поленько. Ти селянами И горожанами Геть знедолилось, Рідне поленько. З непогодами, З недородами Ти змагаєшся, Рідне поленько. Хоч куди, куди Ти багате, гей, Гей, і бідне ж ти, Рідне поленько. Багатюще ти Горем, злиднями, Дуже бідне ти Щастям, долею. Шаленіючи, Вихор носиться, Над тобою мчить, Рідне поленько. Люди мучаться […]