Гаю, гаю, зелен розмаю

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Жаром палає, пашить наше тіло, Чаром сіяють твої ясні очи, Сили охляли, душа оп’яніла, Вкрили нас ніжні пеленочки ночі І не почує ніхто й не побаче Захват солодкий, ніжне раювання. Ти тільки й я, і бажання гаряче, Й темна нічка до видного рання.

Гей, гук, мати, гук, де козаки п’ють, й весела та доріженька, куди вони йдуть. Та куди ж вони йдуть, там бори гудуть, поперед себе та вражих панів облавою пруть. Зібрались вони під рясні дуби, та чекаючи та й отамана на раду собі. Отаман іде, як голуб гуде, а під білою та березою головку кладе. «Отамане […]

Ой зійди, зійди ти, ясен місяцю, як млинове коло, ой вийди, вийди, серце дівчино, та промов до мене слово, — ой і рада б же до тебе вийти, із тобою говорити, так судять-гудять вражі люди — хотять же нас розлучити. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки — зав’яжи очі темної […]

Ой горе, горе — не солдатськеє життя! Гей, гей, що не дають ані плакать, ні ридать! Гей, що не дають ані плакать, ні ридать — гей, тільки дають чорну галочку спитать: «Ой ти, галочка чорненькая, маленька, гей! Гей, чи була ж ти аж у моїй стороні? Гей, чи була ж ти аж у моїй стороні, […]

Tags: Пісні про кохання, Доля, Розлука, Туга Вийду на поле, гляну на море, — сама ж я бачу, що мені горе. Сама ж я знаю, чого я плачу, — що я милого нігде не бачу. Кого я люблю, той за плечима, кого не знаю, — перед очима. Ой боже, боже, за що так мучиш? Дався […]