Ой у полі при дорозі

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Homme libre, toujours tu chetiras la mer! La mer est ton miroir… Ш. Бодлер 1. Сховалась за хвилястий виднокруг Земна сучасність з гуркотом і чадом. І от, стихіє, подих твій і рух — Нещадного буття сліпе свічадо! Розтопленим металом двиготить Студене море, і важкі буруни Б’ють у борти, невтомні ні на мить, І линви напинаються, […]

Достигле сонце двох Америк, о сонце інків, сонце майя, тобі молились майя й кіче, вславляли з краю і до краю, в твоїм промінні аймара бурштином жовтим палахтіли. Червоним сходиш ти фазаном, а вдень стаєш фазаном білим. Від леопарда рід ведеш ти і від людини з красним хистом, даруєш барви й татуюєш, сонце праведно-врочисте! Ти — […]

Розлилися круті бережечки, гей, гей, по роздоллі; пожурились славні козаченьки, гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, гей, гей, не журіться, — посідлайте коні воронії, гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, гей, гей, у Варшаву, та наберем червоної китайки, гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, гей, […]

Були в батька три сини, Та всі ж Василі вони. Один – наймит при дворі, Оре панські чагарі. Другий з них жандармом став, Шабелькою засвистав; Третій у бою поліг, Землю й волю він беріг. Батечко в халупі спить, І дуда при нім лежить; Дме в сопілочку бідак, Потім ще й співає так: «Ой ти, дудочко, […]

Квітко мужності одвічна,золота моя лелітко,не з землі, стопелюсткова,ти ростеш, вогненна квітко. Квітку цю дарують радоу купальську ніч на свято. Квітко, наче лань, стрімлива,невгамовна, яснолика, —розпускаєшся нежданоуночі, вогненна квітко. Квітку цю дарують радоу купальську ніч на свято. Не з землі ростеш у лузі,не колише тебе гілка —із землі любов черпаєші у небо линеш гінко. Квітку цю […]