Ой за гаєм, гаєм

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

На городі верба рясна — там стояла дівка красна, хорошая та вродлива, її доля нещаслива. Її доля нещаслива — нема того, що любила, нема його, та й не буде — розраяли вражі люди. Розраяли-розсудили, щоб ми в парі не ходили, а ми в парі ходить будем, дружка дружку любить будем. Та підемо у лісочок на […]

Ой давно, давно я в батька була — вже й тая стежечка терном заросла! Ой терном, терном ще й шипшиною — я в батька була ще дівчиною! Я в батька була, так як цвіт цвіла, тепер я стала, як трава в’яла, куди летіла — трава шуміла, а де ж я впала, там річка стала. Текла […]

Шляхами зі Сходу на Захід,як вої в залізних заставах,шикуються в ронду суворустосот срібних пальм величавих. Вони розбредуться гуртами,як зорі чи вівці в отавах,і знову ладнаються в рондуокрилених пальм величавих. Помежи тростин та бавовни,по заростях і по галявахстежину протоптує рондаокрилених пальм величавих. І, перестрибнувши посіви,по тернах, по стеблах гірчавихпроходять вночі, як сновиди,юрмовища пальм величавих. Як радісний […]

Час покликати громаду На пораду, на нараду, На великий здвиг! Хай народ зійдеться й скаже, Як здолати лихо враже Задля днів нових! Як нам жити, поживати, В рідній хаті й біля хати Як заводить лад: Чи зостатися в неволі, Чи дійти нової долі Шляхом барикад. Довго люди вдень блукали, Кров і сльози проливали, Все не […]

За шматок хліба, чорного хліба, Бідак свою душу дає, Топить у рабстві мрії й надії, Життя безталанне своє. Щоб подолати злидні та голод, Він мусить забути навік Людяність, думи ясні й високі, І все, чим живе чоловік. Царський невільник, панський невільник, Цареві і пану слуга: Тому солдатом, тому пахолком Він служить під свист батога. Мусить […]