Закувала зозуленька

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Гарячим вітром прилетів Од батька лист, Що чорну кригу град звалив Там серед нив; Що скрізь поламані лежать Сухі поля І села викотили жаль На давній шлях. На тім шляху пили курять На цвинтарі — Вози то з мертвими риплять, Як журавлі… І батько просить «як-небудь На пудів два…». Я ж тільки й можу, що […]

Химерна країно,ти — край небуття,мов янгол, легка,ледь помітна здаля,як водорость, темна,мов сокіл, ясна,одвічна й нещаснакраїно моя. Гранат не росте в ній,жасминів нема,десь небо поділосьі сині моря.Не знала й не знаю,як зветься вона:в краю безіменнімвмиратиму я. Не йшла я мостом,у човні не пливла,не знаю, це острів якийсьчи земля:її не шукала,її не знайшла.Ти схожа на казку,що в […]

Козаченька молодого забили в кайдани, як забили у кайдани — повели до пана. Як привели перед пана, — кайдани упали… превражії ляшки-панки дивуваться стали: «Десь у тебе, козаченьку, отець-мати жива, а що тобі, молодому, фортуна служила!..» «Десь у тебе, козаченьку, є рідная мати, що як станеш на камені, то й слідочки знати!»

Смутний вечір, смутний ранок, десь поїхав мій коханок. Десь поїхав та й бариться, серце ж моє печалиться. Десь поїхав та й немає, серце ж моє умліває. Ой вийду я на той ганок, чи не їде мій коханок. Ой він їде, а я бачу, він сміється, а я плачу. Він сміється ще й моргає, нагайкою коня […]

Я мужик-білорус, Пан сохи та коси. Темний сам, білий вус, Хата з глини й лози. Моя мати – біда, Наче мачуха, зла. Голод – батько! Тверда Праця силу дала. Я погорду терплю, І вклоняюся всім. Хлібом світ я кормлю, Сам окрушини їм. Як спрацьовані дні, Так життя моє йде, Та за працю мені Нема вдяки […]