Над річкою бережком

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору З хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів.

Вчительці Еммі ОртісСвітло всесвіт огортає,в тому світлі бачу сейбу,і Америки в тій кроніграють спалахи зелені!Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Сейба ця не виростала:сейбу, дерево правічне,не саджали індіанціі не зрошували ріки.Проти неба вихиляєдвадцять кобр вона потворних,і співа в поривах вітрукожна з них, немов Дебора.Гей, сейбо, гей-но, гей-но! Не дотягнеться худоба,не сягне стріла вершини,її полум’я не палитьі жахається […]

Сидить російський чинодрал, «Царя, отечества слуга», Оков поламаних жандарм, В норі і вже без батога. Він снить про трони, царський двір, Де сяяла чинів юрба, З білоруської поезії Про каторгу і про Сибір… О Русь! Прийми поклін раба! Єдина й неподільна ти, Тебе не дам я розтерзать, Державницький «оплот» змести, Згубить тебе, «родная мать»! Рабів […]

Ой ходила та Маруся по крутій горі, побачила селезня на тихій воді. «Пливи, пливи, селезню, тихо по воді, прибудь, прибудь, мій батеньку, тепера к мені» — «Ой рад би я, дитя моє, побути к тобі, насипали сирої землі на груди мої. Насипали сирої землі на груди мені, склепилися карі очі й вустоньки мої. Склепилися карі […]

На добраніч усім на ніч, бо уже я піду —за ворітьми зелений явір, там я буду спати. Ой чи явір, чи не явір — та зелена яворина;між шістьома дівоньками тільки мені ти одна мила. Ой чи мила, чи не мила — а щось мені починила:кличе мати вечеряти — вечеронька мені не мила. «Не дай мені, […]